
Осінні ніжні і прозорі небеса,
Остання пісня бабиного літа.
Навкруг така краса, а на щоці сльоза:
Там, на Донбасі, брата мого вбито!
Не вийде ранньою весною на ріллю
І восени не скосить в полі жито…
За землю за свою навколішки молюсь:
Там, на Донбасі, брата мого вбито!
У травні знову заспівають солов’ї,
Духмяно й п’яно забуяють квіти.
Прекрасні солов’ї, та тільки не мої:
Там, на Донбасі, долю мою вбито!
О Господи, пробач своїх синів,
Вже янголи підносять їх до світла.
Не має в тім вини, що не прийшли з війни,
А
...
Читати далі »