Головна » 2022 » May » 20 » Пізнавальні історії для дітей. «Казка про лісову школу. Змагання» і «Казка про тигра»

 

 

 

 



16:11
Пізнавальні історії для дітей. «Казка про лісову школу. Змагання» і «Казка про тигра»
Любі діти! Продовжуємо для вас рубрику «Пізнавальні історії для дітей». Сьогодні вашій увазі «Казка про лісову школу. Змагання» і «Казка про тигра».

Казка про Лісову Школу. Змагання

Водному далекому дрімучому лісі звірі мали свою лісову школу. Навчалися там звірятка: білочки, зайчики, їжачки та інша малеча. Всі старалися освоїти науку читання, писання та рахування.
Але в тій школі було троє друзів, які вважали, що та наука, то пуста трата часу. То були кабанчик, вовчик та лисичка. У них була інша мрія — стати відомими спортсменами-футболістами. Тож вони вирішили, що краще будуть тренуватися, ніж на уроки ходити. Так і почали вони уроки пропускати, а бігати на поляну і в футбол грати. Вчителі і батьки намагалися їм пояснити, чому важливо навчатися в лісовій школі, але марно. Діти ніяк не могли цього зрозуміти.

В лісовій школі змагання

В лісовій школі була традиція — щороку влаштовувати цікаві змагання. Наші троє друзів, коли почули, що наближається час змагань, то дуже зраділи. Кабанчик, вовчик та лисичка вирішили, що теж будуть приймати в них участь. Вони були впевненими, що переможуть, оскільки перед цим багато часу тренувалися.

Перше завдання та несподівані складнощі

Ось і настав час змагань. Всі учасники були розділені на команди. Їм були оголошені правила. Першим завданням було таке: бігти прямо по стежинці, яка приведе їх до трьох знаків.
На знаках був вказаний напрямок руху і назви грибочків. На одному — лисички, на другому — опеньки, а на третьому — сироїжки. Учасники мали вибрати знак, на якому написано “лисички” і побігти по вказаному напрямку. Друзі подумали:
– То нескладно. Ми швидко із цим впораємось!
Почувши умови першого завдання всі стали на старт. Після команди “Руш!” почалися перегони. Всі учасники старалися з усіх сил випередити один другого. А наші троє друзів дійсно швидко бігали, тому найпершими опинилися біля знаків. Але, неочікувано, тут вони потрапили в халепу. Виявилося, що назви, написані на знаках, вони не змогли прочитати. Уроки, на яких навчали читати, наші “спортсмени” пропустили. Що ж робити? Почали вони навмання шукати поляну з лисичками. Коли, нарешті, кабанчик, вовчик та лисичка знайшли потрібну Друге завдання
На цій поляні Сова повідомляла всім наступне завдання:

– Ви маєте взяти кожен по 5 грибочків. Це буде вашим пропуском через річку. Там вам повідомлять, що робити далі.
– 5 грибочків?! – переглянулися між собою друзі, – а це скільки?
Виявилося, що уроки математики вони пропустили і тому не вміли рахувати.
– То не важливо, – сказав усім кабанчик, – беремо в руки скільки вийде. Головне встигнути.
Всі з ним погодилися. Взяли по 3 грибочки і побігли далі.
А тим часом інші учасники змагання вже стояли коло переправи. Наші друзі ледве їх наздогнали. Але тут знову халепа. Всіх звіряток пропустили, а їх — ні.
– У кожного з вас не вистачає по 2 грибочки, – сказали їм, – по нашим правилам ви не можете рухатись далі.
Довелося їм повертатися назад на поляну і добрати ще по 2 грибочка. Але вони не втрачали надії. Вовчик вирішив всіх підбадьорити і сказав:
– Нічого! Ми швидкі, як вітер! Встигнемо!
Коли друзі повернулися з потрібною кількістю грибочків, їх переправили через річку. Там їм повідомили третє, останнє завдання.
Третє завдання
– Біжіть спочатку на північ, аж поки не побачите на галявині хатинку. А від хатинки повертайте на схід і біжіть прямо до фінішу.
Ця звістка засмутила кабанчика, лисичку та вовчика. І це не дивно, адже і ці уроки вони пропустили. Довелося їм навмання ту хатинку шукати. Коли, нарешті, знайшли, то напрямок до фінішу, в якій стороні знаходиться, вже здогадалися. Адже перед цим тут побували всі учасники і залишили свої сліди.

Результати змагання

Прибігли наші спортсмени до фінішу дуже стомленими, а там вже давно їх чекали інші учасники змагання. Нагороду кабанчик, лисичка та вовчик так і не отримали, але переможці пригостили їх своїм тортом.
Ця пригода, яка сталася з нашими звірятками в лісовій школі, навчила їх багато корисного. Кабанчик, лисичка та вовчик зрозуміли, що недостатньо тільки тренуватися і бути фізично підготовленими. Ще дуже важливо добре вчитися. Адже вміти читати, рахувати і орієнтуватися на місцевості, навіть в спорті потрібні.

Казка про Тигра.

Десь дуже-дуже далеко, де сходить золоте сонечко, за високими горами та просторими долинами виднівся густий та дрімучий ліс. В тому лісі проживало багато мешканців. То були і гостинні білочки, і прудкі зайчики, і хитренькі лисички, а також клишоногі ведмеді та багато інших лісових мешканців. Жили вони собі мирно та дружно, ніколи в біді один-одного не полишали.
Одного разу до їхнього лісу забрів незвичний гість, то був смугастий тигр. Господарі лісу були дуже гостинними, тому радо його прийняли. Кожен ділився тим чим міг, щоб їхньому гостю нічого не бракувало і він почувався затишно. Але, на відміну від жителів лісу, у тигра не було таких гарних рис. Навпаки, він був жадібним та підступним, тому подумав:
– А чому б мені не зробити так, щоб ці звірі мені завжди прислуговували?
Поступово почав він звіряток змушувати працювати на нього, приносити йому їжу та все інше добро, яке важкою працею здобували собі тваринки. А хто відмовлявся, тих намагався залякати. Кожної ночі, коли над лісом нависала темрява, а на небі з’являвся місяць, тигр забирався на найвищий пагорб і звідти так гарчав, що те гарчання чув кожен мешканець лісу і відчував перед ним страх.
Минав час, і нарешті звірятка зрозуміли, що далі так продовжуватися не може. Вирішили вони зібратися на таємну раду, щоб вирішити, що їм далі робити. Пропозицій було чимало, але чомусь жодна із них не підходила. Аж тут лисичка сказала:
– Є в мене одна ідея. Наш тигр злий і підступний, але він також жадібний і дуже боїться втратити свою владу. Саме це і потрібно використати у боротьбі проти нього.

– Але як?, – запитали лисичку звірятка.

– Давайте ми йому скажемо, що до нашого лісу мандрує цар звірів, могутній та сильний лев, який захищає слабких та беззахисних. Тому ми відмовляємося виконувати забаганки тигра, оскільки нас вже є кому захистити.

– Добре, нам подобається така ідея. Але насправді ніякого лева немає, тому ми не розуміємо, як це нам допоможе, – відповіли звірятка.
– Все дуже просто. Нам потрібно переконати тигра піти до сусіднього лісу і розправитися із левом. А до того лісу можна потрапити тільки одним шляхом, через річечку, яка зараз через дощі стала дуже повноводною і з швидкою течією. От та річечка і віднесе тигра у синє море, подалі від нас і таким чином ми можемо його назавжди позбутися.
Всім така ідея сподобалася. Тому, детально все обговоривши, лісова рада вирішила до тигра послати хитру лисичку. Лисичка погодилася і сміливо вирушила до нього на розмову. Коли тигр почув, що тварини відмовляються його слухати, то дуже розсердився. Він вигукнув:
– Де той лев?! Покажіть мені його, я швидко із ним розправлюся! Хто він такий, щоб мені погрожувати?!
– Лев знаходиться у сусідньому лісі. Він викликає тебе до себе на змагання. Каже, що обов’язково тебе переможе і потім прожене із нашого лісу.
Засліплений гнівом, тигр взяв човна і направився до сусіднього лісу, щоб провчити лева за його зухвалість, а також зберегти свою владу над мешканцями лісу. Саме цього і домагалася лисичка. Адже все сталося так, як вона і думала. Сильна течія не дала тигру можливості причалити до берега. Стрімка річечка на своїх бурхливих хвилях несла тигра у саме синє море і він нічого не міг вдіяти. Після цього більше ніхто його не бачив і більше нікому він не надокучав.
Ось так тигра покарали за його підступність та жадібність. А після цього всі лісові звірятка, зажили щасливо, мирно та дружно, як і раніше і ніхто більше не поводився із ними погано.

Мультик про тигреня




QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Корисно знати | Переглядів: 150 | Додав: estet | Теги: казки, повчальні історії | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Наші сторінки
сторінка Фейсбуку Чернігівська обласна бібліотека для дітей Твіттер Чернігівська обласна бібліотека для дітей
Меню сайту
Вітаємо

Дорогі друзі!

Шановні читачі і поки ще не читачі нашої бібліотеки! Нам вже 120, ми – найстарша дитяча бібліотека в Україні. І водночас – одна з найсучасніших. Кожна дитина, кожна родина може отримати в нашій бібліотеці те, що потрібно – від рідкісних видань і бестселерів дитячого книжкового ринку до сучасних технологій для роботи в світових інформаційних системах. Адже шлях до успіху пролягає через бібліотеку. «Читай – дивуйся, пізнавай!»

З повагою
директор бібліотеки
Тамара Клюй

Інформація

Календар
Анонси

Форма входу
Login:
Password:
Статистика

Total online: 1
Guests: 1
Users: 0